Як SEO збільшило органічний трафік B2B-платформи промислової автоматизації в Нідерландах на 67%
Клієнт прийшов не за позиціями. Він прийшов за нормальним потоком заявок
Проєктом була велика B2B-платформа в Нідерландах, що постачала обладнання для складської та виробничої автоматизації: конвеєрні системи, роботизовані комплекси, датчики, приводні модулі та комплектуючі.
На сайті було близько 18 000 товарних SKU, кілька тисяч URL категорій і фільтрів, а середній чек угоди вимірювався вже не сотнями, а тисячами євро.
Парадокс був в іншому: сайт виглядав великим для користувача, але Google бачив його значно менше.
За попередні 12 місяців органічний трафік майже не зростав. Водночас платний трафік продовжував дорожчати, а більшість комерційних запитів займали конкуренти.
Ми почали не з публікації статей. Спочатку розібрали, чому Google не використовує вже наявний обсяг сторінок як джерело органічного трафіку.
Сім проблем, які гальмували SEO
1. 18 000 товарів не означали 18 000 корисних сторінок
Більша частина каталогу була доступна через комбінації фільтрів: виробник, потужність, тип приводу, розміри, сумісність.
CMS створювала тисячі URL, багато з яких відрізнялися одним параметром. Частина сторінок потрапляла в індекс, але не мала самостійного пошукового попиту.
У результаті пошуковий робот витрачав ресурси на технічні комбінації замість комерційно важливих категорій.
Рішення: ми розділили фільтри на три групи: ті, що індексуються, закриті від індексації та ті, що використовуються лише як елементи навігації. Для найбільш затребуваних комбінацій створили окремі посадкові сторінки з унікальною структурою.
Це дозволило скоротити кількість URL в індексі приблизно на 31%, одночасно збільшивши кількість сторінок із реальним пошуковим потенціалом.
2. Категорії конкурували між собою
Наприклад, запити, пов’язані з промисловими конвеєрами, одночасно просувалися головною категорією, сторінкою конкретного типу обладнання та кількома SEO-фільтрами.
Google не завжди розумів, яку сторінку вважати основною.
Ми провели кластеризацію семантики та побудували карту відповідності «запит → сторінка → інтент». Після цього переробили Title, H1, структуру категорій і внутрішні посилання.
Замість спроб вивести п’ять схожих сторінок у ТОП почали просувати одну сторінку під конкретний комерційний сценарій.
3. Нідерландський ринок виявився важливішим за англійську версію
На сайті була якісна англійська версія, однак значна частина потенційних клієнтів шукала обладнання нідерландською.
Проблема була не в простому перекладі. Нідерландські користувачі використовували інші формулювання, особливо в запитах навколо промислової автоматизації.
Ми зібрали локальну семантику та окремо опрацювали нідерландські категорії, назви обладнання і FAQ.
Це стало однією з найпомітніших змін проєкту: сторінки почали отримувати трафік не лише за загальними англомовними термінами, а й за локальними комерційними запитами.
Для таких проєктів технічна SEO-оптимізація має працювати разом із мовною структурою, а не окремо.
4. Після минулої міграції Google продовжував знаходити старі URL
Частину сторінок перенесли на нову структуру кілька місяців тому. Але старі URL продовжували з’являтися в пошуку, а деякі нові сторінки індексувалися повільно.
Ми виявили ланцюжки редиректів, неактуальні sitemap-файли та внутрішні посилання на старі адреси.
Проблему вирішили не одним «технічним аудитом», а послідовним очищенням: виправили ланцюжки 301, оновили sitemap, прибрали старі посилання з шаблонів і перевірили пріоритетні сторінки вручну.
У результаті час появи нових важливих сторінок в індексі скоротився приблизно з 12–16 днів до 4–7.
5. Картки товарів були написані для закупівельника, але не для пошукового інтенту
На багатьох сторінках було достатньо технічних характеристик, однак практично був відсутній контекст: де використовується обладнання, із якими системами воно сумісне, який тип бізнесу його обирає.
Ми не стали перетворювати картки на довгі SEO-описи.
Замість цього додали короткі блоки «для яких завдань», таблиці сумісності, сценарії використання та FAQ.
Так картка стала відповідати одразу на два питання: «що це?» і «чи підійде це для мого завдання?»
6. Найцінніші сторінки виявилися надто далеко від головної
Частина комерційних категорій знаходилася на глибині 4–5 кліків. При цьому посилання на них ішли переважно з фільтрів і каталогу.
Ми побудували внутрішній граф посилань навколо трьох рівнів: основні категорії → типові рішення → комерційні підкатегорії.
У статтях і довідкових матеріалах почали посилатися не просто на «товари», а на відповідні сторінки обладнання та рішень.
Саме тут ми використали комплексне SEO-просування не як набір окремих дій, а як роботу із загальною структурою сайту. SEO-просування та комплексна оптимізація сайту
7. Трафік зростав, а бізнес не розумів, які сторінки справді продають
У B2B-сайту є проблема, якої часто немає у звичайному інтернет-магазині: користувач може відвідати сайт сьогодні, вивчити обладнання, а заявку надіслати через два тижні після спілкування з менеджером.
Тому оцінювати SEO лише за сесіями було неправильно.
Ми розділили конверсії на завантаження специфікацій, запити комерційної пропозиції, звернення щодо конкретного SKU та заявки на консультацію.
Після цього стало видно, які сторінки дають не просто відвідування, а потенційних покупців.
Що змінили в SEO-стратегії
Роботу розділили на три етапи.
Перший місяць – технічна база та очищення пошукового простору
На першому етапі ми свідомо не стали масштабувати контент. За наявності 18 000 SKU додавання нових сторінок без попереднього очищення могло лише збільшити кількість URL, які Google має обходити та оцінювати.
Спочатку склали карту технічних проблем і розділили всі URL на чотири групи: сторінки, які потрібно розвивати; сторінки, які потрібно об’єднати; сторінки, які потрібно виключити з індексу; сторінки, які мають існувати лише для навігації користувача.
Після цього окремо перевірили ланцюжки 301-редиректів, канонічні URL, sitemap, robots.txt, статус-коди, дублікати Title і H1, сторінки з однаковим змістом та глибину вкладеності.
Особливу увагу приділили фільтрам. Ми не стали закривати їх усі одним правилом. Частина комбінацій справді мала комерційний попит, тому для них створили повноцінні SEO-посадкові сторінки. Інші залишили інструментом навігації без самостійної індексації.
Паралельно переробили внутрішню перелінковку. Пріоритет отримали сторінки з комерційним потенціалом, які раніше знаходилися на глибині 4–5 кліків.
Важливим етапом стала й перевірка мобільної версії. На частині сторінок елементи фільтрації та таблиці характеристик створювали додаткове навантаження та погіршували користувацький сценарій. Ми спростили шаблони, оптимізували зображення та прибрали зайві елементи.
Завдання першого місяця було не «отримати більше сторінок у Google», а зробити так, щоб Google швидше знаходив і правильно розумів саме потрібні сторінки.
Другий–третій місяць – перебудова комерційної семантики
Після технічного очищення перейшли до семантики. Тут основна помилка попередньої стратегії полягала в тому, що запити розподілялися переважно за назвами товарів.
Для B2B цього недостатньо. Один і той самий клієнт може шукати не конкретний приводний модуль, а рішення своєї виробничої задачі.
Тому ми зібрали близько 4 600 запитів і розділили їх не лише за частотністю, а й за пошуковим наміром: товарний запит, запит категорії, запит рішення, запит сумісності, запит проблеми та інформаційний запит.
Потім сформували карту «ключовий запит → сторінка → бізнес-ціль». Це допомогло прибрати конкуренцію між сторінками та визначити, які URL мають отримувати посилальну вагу, внутрішні посилання та контентну підтримку.
Окремо перебудували семантику для Нідерландів. Не перекладали англійські ключі буквально, а аналізували локальні формулювання, пов’язані з промисловою автоматизацією, складським обладнанням і комплектуючими.
Наприклад, інформаційний запит міг вести на експертний матеріал, який потім посилався на комерційну категорію. Більш конкретний запит одразу спрямовувався на сторінку рішення або обладнання.
Паралельно переробили Title, H1, перші екрани категорій, блоки характеристик, FAQ та описи комерційних переваг.
Контент при цьому створювався не заради кількості. Для кожної сторінки визначали, яке питання користувача вона закриває та яку наступну дію має викликати.
Із четвертого місяця – масштабування та посилення комерційних сторінок
Після того як технічна база та семантична карта були вибудувані, розпочалося масштабування.
Ми не стали просто випускати десятки статей. Спочатку визначили групи запитів, де вже існували перші позиції, але не вистачало тематичної глибини або внутрішніх зв’язків.
Для таких кластерів створювали додаткові матеріали: посібники з вибору обладнання, порівняльні сторінки, відповіді на технічні питання, матеріали щодо сумісності та сценаріїв використання.
Кожен такий матеріал пов’язували з комерційною сторінкою. Наприклад, стаття про вибір конвеєрної системи могла приводити користувача до категорії відповідних систем, а матеріал щодо сумісності приводів – до конкретної групи обладнання.
Так формувався тематичний зв’язок: інформаційний запит → експертний матеріал → комерційна категорія → конкретний продукт.
Додатково розширили сторінки комерційних рішень. На них додали не просто більше тексту, а реальні сценарії застосування: для якого виробництва підходить обладнання, які параметри необхідно враховувати, які обмеження є у конкретного рішення та з якими системами воно сумісне.
Окремо контролювали нові URL, щоб масштабування знову не призвело до появи тисяч слабких сторінок.
Щомісяця аналізували нові сторінки за кількома показниками: індексація, покази, CTR, позиції, переходи, залученість і наявність комерційних дій.
Якщо сторінка отримувала покази, але не переходи, спочатку тестували Title і Description. Якщо отримувала переходи, але не давала комерційних дій, перевіряли відповідність інтенту, структуру сторінки та внутрішній шлях користувача.
Тобто масштабування будувалося не за принципом «більше контенту», а за принципом «більше сторінок лише там, де є підтверджений попит і зрозуміла бізнес-цінність».
Результат через 6 місяців
Показники зросли без штучного масштабування сторінок і масової публікації слабкого контенту:
- органічний трафік: +67%;
- органічні ліди: +52%;
- заявки на комерційну пропозицію: +46%;
- кількість комерційних сторінок у ТОП-10: +39%;
- середній CTR пріоритетних сторінок: +21%;
- час індексації нових важливих URL: –58%;
- частка URL в індексі без пошукового потенціалу: –31%.
Головний висновок проєкту виявився досить простим: для великого B2B-сайту SEO не починається з публікації 50 статей на місяць.
Спочатку потрібно зрозуміти, які сторінки Google має бачити, яке завдання кожна з них вирішує і чому користувач має перейти саме на неї.
У цьому проєкті основне зростання дала не одна «секретна SEO-техніка», а поєднання технічної оптимізації, локальної семантики, правильної архітектури та контролю комерційного інтенту.
Саме тому SEO-аудит сайту на початку проєкту виявився важливішим, ніж збільшення обсягу контенту. Технічний SEO-аудит та оптимізація сайту
- Як SEO допомогло виробнику промислового обладнання в Німеччині збільшити органічний трафік на 48% за 9 місяців
- SEO для мережі магазинів жіночого одягу: +65% онлайн-продажів за 3 місяці
- SEO-криза інтернет-магазину електроніки у Чехії: як вдалося збільшити охоплення за ключовими словами на 241% за 7 місяців
